Упевнений, скоро всі будуть горді і щасливі тим, що вони живуть в Україні

Максим Бритков: «Упевнений, скоро всі будуть горді і щасливі тим, що вони живуть в Україні!»

Не так давно в Ананьївський район призначили нового голову райдержадміністрації – Максима Сергійовича Бриткова. Який він, чого прагне і що встиг зробити –  про це моя сьогоднішня розмова.

– Вітаю Вас! Кілька разів намагався зустрітися з вами для інтерв’ю, нарешті у Вашому щільному графіку вдалося знайти можливість для розмови. І перше моє запитання таке: скільки часу ви вже працюєте головою Ананьївської райдержадміністрації?

– Вже пів року.

− А яке Ваше найбільше досягнення за ці пів року і який найбільший провал?

– Провалу, я думаю, поки що особливого не було, а досягнення... Я не скажу, що у мене є великі досягнення, але дещо справді зроблено. Коли мене призначили головою виконавчої влади району, чи не найпершими до мене звернулися працівники частини МНС, вони мені показали, чого у них не вистачає, після чого я взяв листи і поїхав до начальника МНС Одеської області. Після цього і було виділено необхідні матеріальні резерви: шланги, паливо, піну – все, що необхідне для гасіння пожеж. Це одна з перших справ, зроблених мною.
На сьогоднішній день вже є листи і узгодження зі службами місцевих доріг і Автодором з приводу ремонту доріг у нас в районі. В цьому році в нашому районі взагалі не був запланований будь-якої ремонт доріг. Але я поїхав до Києва, попросив, і все вийшло.

− А які саме дороги?

– Повинні робити дорогу на село Долинське (Р-71), а також Новоолександрівка – Долинське, Романівка – Шимкове.
− Так, це буде шикарно, якщо тільки це буде...
– Нам вже твердо пообіцяли. Підрядник, який виграв тендер, привозив експертів, надійдуть гроші з обласного бюджету і почнеться ремонт цих доріг.
– Ну, я вам скажу так: якщо це вдасться зробити і це трапиться, то Ви вже увійдете в історію Ананьївського району, адже дороги завжди були великою проблемою...
– Це ще не все – разом з депутатом Одеської обласної ради Володимиром Щербиною ми «вибили» ремонт дороги напрямку Балти: разом з ним підготували листи, він теж поїхав до Києва і дуже допоміг. Причому, вийшло так, що ми з ним потрапляли до одних і тих же людей в Києві, просили з різних боків....

– А коли почнеться ремонт дороги на Балту?

– Скоро має приїхати експерт, оцінити, вже виділяються гроші і відправляються на ту підрядну фірму, яка виграла тендер. І тоді розпочнуться ремонтні роботи...
– У нас завжди в Ананьївському районі була проблема з промисловими підприємствами, зараз в районі їх залишилося всього два − два хлібозаводи. В цьому напрямку щось робиться?
– З промисловістю в Ананьєві важко і, зрозуміло, що треба створювати нові робочі місця, це одне з головних моїх завдань. На жаль, країна сьогодні в такій ситуації, що робочі місця тільки скорочуються і тут причин багато: коронавірус і так далі. У мене є з цього приводу ідеї - як залучати сюди людей. Ось, наприклад, нам життєво необхідні в районі медики. Адже у нас хороша красива лікарня і Койчев Анатолій Степанович, головний лікар і керівник, на своєму місці, тому буквально минулого тижня ми вирішували це питання. У нас була станція переливання крові, сьогодні ця будівля пустує. Я вже говорив з в.о.міського голови Наталією Колойденко з приводу того, щоб перевести це приміщення в житлове. Треба прописати відповідну програму, зробити там житлове приміщення, облаштувати кілька хороших квартир, запросити медиків. Ті, хто забажає тут працювати, той і отримає службове житло і протягом 5 років отримує його у власність.
Цю ж тему ми обговорювали з депутатом міськради Романом Мудриком та з Наталією Колойденко і стосовно так званих «газових» будиночків, п’ятиповерхівок. Деякі з них наполовину зруйновані. Там є проект на 20 квартир і треба порахувати – щороку адміністрація виділяє гроші на купівлю житла воїну АТО або дитині-сироті. Є ідея краща: вкласти невеликі кошти в цей гуртожиток, зробити квартири і роздати разово ці двадцять квартир. Не в рік по квартирі, а одразу 20 квартир. Тобто, треба брати те, що, як то кажуть, лежить під ногами. Ще одне важливе питання:  в Ананьєві сталося так, що продали єдиний готель і на сьогодні це велика проблема для міста.
– Готель в Ананьєві, звичайно, потрібен...
– Нам потрібен хостел і зрозуміло, що на сьогоднішній день мало хто захоче вкладати свої гроші в це через економічну ситуацію в країні. Тому є думки створити комунальне підприємство на базі міськради, адже є багато приміщень у місті, наприклад –  колишньої стоматології, дуже красива будівля, її треба зберегти. За рахунок місцевих бюджетів цей будинок можна привести до ладу та на його базі створити робочі місця і перевести на самозабезпечення. Тобто, щоб вони самі себе забезпечували. Адже до Ананьєва постійно приїжджають люди, мінімум 4-5 чоловік на тиждень, їм треба десь зупиниться, переночувати, помити руки... Тому хостел або готель в місті вкрай необхідний.
У нас є підприємці, слава Богу, яких я готовий підтримувати, які відкривають нові креативні кафе, як, наприклад, Д.В.Найфлейш. Завдяки йому з’являються нові заклади, нові форми, яких раніше не було ніколи в Ананьєві і це, дійсно, радує. Я знаю, що ще один підприємець відкрив кафе, крамницю... Тобто, інфраструктура розвивається. І, звичайно,   треба займатися будівництвом. Будівництво завжди рятувало всіх...

– А як з інвестиціями в Ананьївський район, є бажаючі інвестувати? У нас тут вода хороша, глина...

– Ось за воду ви правильно сказали. Я вже спілкувався з деякими підприємцями, є паспорти на воду, я чув, що вода «Кривоозерська» береться тут, в Ананьєві. Не знаю, чи це так. Вони просто у нас набирають воду і розливають її там. Чому тут не віддати комусь цю галузь? Чому не зробити своє виробництво? Адже наша вода – це реальні інвестиції, наше багатство...
– А глина? Тут колись був цегельний завод, який забезпечував цеглою як мінімум всю північ Одеської області...
– Економічно сьогодні, на жаль, цегла з Ананьєва нікому не цікава. Є піноблоки, вони легкі, дешеві і використовуються сьогодні по всій області. На сьогоднішній день виробництво цегли дуже високовартісне, та й доставка недешева. А глина у нас дійсно хороша, цегла була відмінною, будівлі наші стоять понад сто років...

– Ви до роботи головою райдержадміністрації працювали адвокатом, директором керуючої компанії. Як би Ви себе охарактеризували як керівника в кількох словах? Хто Ви, Максим Бритов? Які Ваші сильні та слабкі сторони?..

– Питання цікаве, зі шпилькою… Про слабкі сторони своїх ніхто, напевно, не хотів би говорити, але я скажу, що мої слабкі сторони – це досвід і вік.
  Сильна моя сторона – принциповість. Наприклад, я кілька разів ходив до міськради, говорив з приводу їх бездіяльності щодо розвитку інфраструктури, з приводу МАФів без документів, як отой, що навпроти райлікарні, житла... Крім того, моя сильна сторона – це, напевно, знання житлово-комунального господарства   і законів.

– А який робочий день голови райдержадміністрації сьогодні?

– Робочий день різний. Буває так, що ми призначаємо зустрічі і їздимо сільрадами, вирішуємо різні питання. Ось, приміром, днями щодо посухи їздили до Жеребківської дослідної станції, де складали акти щодо знищених погодними умовами посівів. На жаль, триста гектарів втрачено... Було складено акт, запрошено наукових співробітників, які підтвердять це і ці посіви будуть списані.
Робота голови райдержадміністрації не полягає в тому, щоб сидіти в кріслі – треба їздити районом, дивитися і бачити проблему кожної сільради, міста. Я люблю ходити пішки – коли ти йдеш, ти бачиш проблеми. Я пам’ятаю, коли ви запрошували мене подивитися на каналізацію в одному житловому будинку, я звернувся з цього питання до компетентних людей, вони обіцяли допомогти. Тобто, треба ходити і дивитися.
Були ми з головою райради Миколою Олексійовичем Баланом неодноразово і на місцевому ринку, там також вирішували різні питання... Є проблеми і з школами, і в інших установах. Мене, до речі, дуже порадувало те, що багато директорів дуже добре ставляться до своїх службових обов’язків і це не може не тішити.

– А чим Ви займаєтеся у вільний час? Як проводите своє дозвілля?

– Займаюсь спортом, читаю, самовдосконалююся. З вашим сином та з В’ячеславом Бойченком до карантину ми активно тренувалися...

– Ви зі спортом професійно знайомі?

– Звичайно, це голосно сказано, але –  так. Можу вже трішки   похвалитися, що наближаюся до професійного рівня.

– Як давно Ви займаєтеся спортом?

– Та вже більше 10 років. Це і кіокушинкай карате, де я маю чорний пояс, інші види карате, де також маю досягнення…

– Незабаром буде створено Ананьївську громаду. Яке Ваше особисте ставлення до децентралізації? І чи буде вона взагалі?

– Дивіться, Президент цю програму підтримує і я, звичайно ж, теж її підтримую. Коли я сюди приїхав, то були питання стосовно утворення громади. Взагалі, я за те, щоб був один район – одна громада. Але жителі Долинська, на жаль, висловилися навпаки. Коли я прийшов на посаду голови райдержадміністрації,   мене запросили в Долинське на громадські збори. Зібралося близько 800 жителів і всі одноголосно проголосували за окрему Долинську громаду. І я, як очільник району, мав почути людей і донести це всюди. Тому що, якщо люди виявили свою волю – ми повинні їх підтримувати…

– А який Ви маєте сімейний статус?

– Я одружений, у мене є дочка, їй 6 років.

– І які таланти вподобання має Ваша донечка?

– Талановита, гарна дитина. Я мрію, щоб вона була лікарем. Тому що така робота як у мене – це дуже важка робота. До речі, я здавав іспити для роботи в прокуратурі, здав, але потім відмовився там працювати. У мене якраз донька народилася, не до цього було...
– Не секрет, що у нас в Ананьєві і в Ананьївському районі існують різні політичні та громадські течії. Яке Ваше ставлення до цих рухів? У Вас є якась прихильність до когось? У нас тут завжди були такі хитросплетіння, що розібратися важко − хто з ким і чому…
– Суспільно-політичні течії повинні бути і я ставлюся до них добре, коли це добре для району. Ось, наприклад є депутат районної ради Олександр Шевченко, який багато доброго робить для людей. Є депутати Одеської обласної ради Щербина Володимир Михайлович, Біб Сергій Олександрович, які теж багато роблять для району. Вони приїжджають в район, ми спілкуємося і вони, дійсно, переживають за район, це видно. Ви також, як депутат, небайдуже ставитесь до проблем району – звернення пишете, питання важливі підіймаєте. За відеокамери в місті вашу заяву вважаю важливою, але, на жаль, бюджет не дозволяє їх поки що придбати...

– А Ви можете зараз сказати хто з депутатів райради – а їх більше 30 – робить конкретні справи для людей району, а не тільки голосує на сесіях?

– Володимир Сєдов робить – кажу без зайвих лестощів, суджу за справами. Балан Микола Олексійович, голова райради – його хвилюють проблеми району, він до мене часто приходить і ми проводимо спільні наради. Вже згадані Олександр Пилипович Шевченко, Давид Володимирович Найфлейш, Павло Андрійович Солон, які вболівають за свої виборчі округи і багато в чому допомагають жителям. Олександр Микорлайович Балан Олександр Миколайович, працюючи в облраді, теж багато робить для району. Гаджи Магдієв,  який нині працює в іншому районі, теж тримає зі мною звязок, телефонує мені з приводу проектів, які він вів – Байтальський будинок для людей похилого віку, приміром. Я згадав тих депутатів, які, дійсно, роблять конкретні справи і з якими я на зв’язку...
– Мені здається, що проблема нашого району в тому, що у нас навіть не 80, а 90% депутатів під час своєї каденції більше говорять, ніж роблять.
– Ви кажете правду…
– І коли настануть чергові вибори, то знову вийдуть люди з попередніх депутатських скликань, які будуть бити себе в груди та обіцяти «Я зроблю!», але не покажуть, що вони вже зробили для людей, будучи депутатами. І якщо глава району знає тільки 5-6 депутатів, які щось роблять для людей, то це означає, що не так все добре у нас...
– Я згоден. Зараз багато популізму і я прошу всіх не кричати, хто що не зробив, а говорити, що вони особисто зробили. І це буде чесно.

– Як Ви бачите своє майбутнє? Ви молода людина, маєте гарну юридичну освіту, керівник району... Не хоче солдат бути генералом?

– Звісно, поганий той солдат, який не хоче бути генералом. І я сподіваюся, що для мене Ананьївський район – це старт, а Ананьїв ще буде пишатися моїми добрими справами. Але, в будь-якому випадку, я націлений робити для Ананьївського району максимально все, що від мене залежатиме. Звісно, за моїми можливостями і силам ...
Я знаю, деякі мене називають «варягом». Але будь-яка нова людина, якщо вона хоче зробити добру справу – це свіжий ковток повітря, тому що бачить проблему по-своєму. Наприклад, є проблеми «вмираючих» будівель в Ананьєві, які можна віддати людям…
– Це велика для Ананьєва проблема...
– Ці будівлі можна віддати людям, які винаймають житло і, маючи зарплату в 5 тисяч гривень, дві тисячі гривень сплачують за оренду житла…

– А хто Вам, як голові райдержадміністрації, заважає жити, хто, навпаки – допомагає?

– Допомагає губернатор області, Президент, депутат Верховної Ради України Степан Чернявський. Вони телефонуть, цікавляться справами. Ну, не сам Президент, звичайно, але з апарату Президента телефонують, є підтримка. Народний депутат України Степан Миколайович Чернявський раз на тиждень телефонує, цікавиться справами. Він не може зробити якихось великих справ через ситуацію в країні, як раніше депутати Верховної Ради України в Ананьївському районі, які постійно приїжджали і щось робили. Чув про них… Але він завжди на зв’язку та готовий допомогти…
    Ми телефонуємо один одному, у нас є проблеми, наприклад, щодо тендерів, які не можна вирішити на обласному рівні, і щодо матеріальної допомоги району. Він мені обіцяв допомогти з виділенням грошей на ремонт районної лікарні, ну і плюс гроші з районного бюджету…

– А що заважає вашій роботі?

Район, скажу відверто, важкий, складний. Тут є всяке. І, напевно, скрізь є люди, які створюють певну негативну атмосферу району. Вони не прийдуть до мене або до начальника поліції, а відразу – у Фейсбук, інтернет. Ось була у нас ситуація біля магазину «Ням-ням», що там хтось розпивав, шумів. Замість того, щоб зателефонувати до поліції, люди знімають відео і виставляють в інтернеті. Для чого? Для того щоб показати, що район погано живе?..

  – Ви особисто бачите майбутнє в Ананьївського району, в Ананьївської громади?

– Звичайно, є майбутнє і у Ананьївського району, і у Ананьївської громади. Це красиві ліси, це поля. Це порядні люди, які сплачують податки за землю, створюють робочі місця, а я зустрічаюся з ними і кожен говорить, скільки робочих місць створено. Тобто, вони свідомо до цього приходять і не намагаються щось приховати, не заплатити податки, а все сплачують офіційно і це дуже радує.

– А ось таке питання зі шпилькою: якщо рішення Президента не буде співвідноситься з Вашими моральними принципами, Ви як будете діяти? Адже є чиновник, а є людина...

– Питання, дійсно, зі шпилькою. Якщо таке рішення буде – я   вам повідомлю... Але я переконаний, що наш Президент не зробить нічого такого, з чим би я не був згоден...

– І останнє запитання. Чи важко вам перебувати далеко від сім’ї, яка знаходиться в Одесі?

– Звичайно, важко. Я кожного дня телефоную доньці, вечорами за допомогою інтернету спілкуюся з дружиною. Будь-якій людині важко перебувати далеко від родини. Але це робота, яку я обрав. У чоловіка, в першу чергу повинна бути робота, він повинен утримувати сім’ю і кожен чоловік цінується за цим критерієм. Адже кожен хоче, щоб його діти, його сім’я ним пишалися.

– І наостанок: чого б Ви побажали жителям Ананьївського району як   його очільник?

– Багато чого хотів би сказати... Жителі району, в своїй більшості – свідомі, хороші люди і я хочу, щоб вони і надалі такими залишалися. Зараз всім буде важко і в тому числі через вибори. Цей рік і так важкий – неврожай, коронавірус, але, слава Богу, впоралися. У нас офіційно тільки один хворий на корона вірус, тому що ми зреагували і вчасно спрацювали. І спасибі всім жителям району, що вони поставилися з розумінням і з довірою до влади Я всім вдячний за це і хочу побажати, в першу чергу здоров’я, щоб ми всі успішно пройшли цей непростий час. І коли наша країна буде розквітати (а я впевнений в цьому!), скоро всі будуть горді і щасливі тим, що вони живуть в Україні. І саме на Ананьївщині.

Ну, а я хотів би як депутат і колишній голова райдержадміністрації побажати Вам, як молодому голові району, успіхів у роботі і сказати відомими словами: «Грошей немає, буде важко, але Ви тримайтеся!» Дякую за насичену розмову!

Спілкувався Володимир Сєдов