г. Ананьев, Одесская область
АнаньевАнаньев сегодня → Ми з усім справимся, все нам вдасться зробити!
06
янв 2021

Ми з усім справимся, все нам вдасться зробити!

Юрій Тищенко: "Ми з усім справимся, все нам вдасться зробити!"

Зміни, які відбуваються довкола нас, тим чи іншим чином мали б колись зачепити і нас та занурити у вир подій. За роки незалежності більшість співвітчизників звикла, зайнявши позицію спостерігача, лише критикувати та вказувати, але ніяк і нічим не долучаючись. На тих небагатьох ентузіастів, що періодично з’являлися, дивилися, як на душевно хворих і ледве не крутили пальцем біля скроні, мовляв, йому що, більше за усіх потрібно? Але змінювалися часи, з’являлися люди нової формації – сучасні, з іншим баченням перспектив і можливостей. Звісно, що стара олігархічна система чинила відчайдушний спротив будь-якій зміні. На широкий загал розігрувалися цілі спектаклі з буцімто існуючою опозицією, якимись кишеньковими опозиціонерами, які, якщо не викликали чергове телебачення, то оголошували голодування чи війни. І щоразу лунали гучні гасла «для людей», «для району», «для блага». На диво, ця звична схема пустопорожніх обіцянок, критики міфічних опонентів спрацьовувала і суспільство звично підтримувало стару систему, адже боялося невідомого нового. Але напевно і звичному до усіляких розчарувань народу це в одну мить набридло і ананьївський електорат в жовтні 2020 року ризикнув та зробив ставку на молоді, нові сили – враз змінилися орбіти, пріоритети, обрії та перспективи. А в головному кріслі громади з’явилася нова і сильна постать – Юрій Тищенко.

Зараз в ананьївському суспільстві спостерігається цікаве явище – навіть його затяті опоненти поволі змінюють своє скептичне, критичне і недовірливе ставлення до цього політика та перетворюються в… прихильників. Причиною тому – його категорична рішучість у вирішенні будь-яких проблем, його впевненість у прийнятті рішень, його безапеляційний вибір, його дієвість та конкретні справи.

Скажу відверто, що мій досвід спілкування з Юрієм Тищенко був вельми неоднозначним – років з десять тому ми доволі гостро спілкувалися, я була емоційною, він поводився стримано і намагався переконати мене у хибності моїх тверджень. Але вже за рік я підійшла і визнала помилковість свого тодішнього вчинку, на що почула спокійні слова: «Я знав, що ви зміните думку. Просто потрібен був час, аби ви переконалися в помилці». Тоді не відчулося жодної ворожості чи зверхності і це було приємно – залишитися у гарних відносинах, не втратити поваги один до одного.

Періодично ми десь перетиналися в нашому маленькому містечку, завжди приязно віталися. Життя йшло своїм плином, Юрій Сергійович за родом своєї професійної діяльності змінив рідне місто на сусідній Подільськ, згодом повернувся до Ананьєва. Зізнаюся, що не дуже слідкувала за його життям, лише інколи зринало його ім’я, він був у вирі подій. Напевно, він єдиний, довкола кого весь час з’являються стільки суперечливих та непідтверджених чуток, розмов. Як правило – усі бездоказові, безпідставні. Юрій Тищенко сам по собі така особистість, яка вже своєю появою здатна привернути до себе увагу та змусити говорити і поважати. А надто тоді, коли про нього заговорили у контексті виборів-2020. О, мабуть лише ледачий не обговорював саме цього претендента на посаду голови ОТГ, а згодом – і чинного очільника громади! Не менше обговорень і зараз, коли практично щодня в місті відбуваються зміни, коли є реакція на будь-яку проблему в старостаті, коли жителі помічають перетворення та починають вірити в дієвість влади. Напевно, схвилює громадськість та знову змусить до обговорень і це інтерв’ю з головою Ананьївської об’єднаної територіальної громади Юрієм Тищенко. Спілкуючись зі мною, він був відвертим та щирим і я дуже хочу, щоб саме таким його побачили й ті люди, які читатимуть нашу розмову. Багато в чому ваша думка зміниться і ви, дійсно, відчуєте – прийшов час політиків та господарників нової формації, яким під силу змінити хід подій. Втім, переконайтеся самі.

Коротке досьє

Юрій Сергійович Тищенко народився в Ананьєві. Вік – 38 років. Майор поліції. Одружений, у шлюбі 17 років. Має двох синів 16 та 9 років. Улюблений вид відпочинку та єдина можливість відволіктися – раз на рік закордонна подорож. Лише так може абстрагуватися та «перемкнутися». Зізнається, що не вміє відпочивати і практично не має відпочинку. Улюблена історична постать – Тарас Шевченко, Улюблений фільм «Царство небесне» Рідлі Скотта. Улюблена страва – борщ.

– Юрію Сергійовичу, передусім дякую, що знайшли час на розмову, адже бачу, що вільної хвилинки практично немає – люди звертаються з різноманітними проблемами. Звісно, що Ви розуміли весь рівень навантаження, що впав на Ваші плечі. Та все ж Ваше рішення балотуватися на голову ОТГ багато хто сприйняв неоднозначно – Ваше рішення змусило декого хвилюватися. Безперечно, що Вас сприйняли, як сильного суперника. А що змусило Вас – успішну людину, в житті якої все зрозуміло і чітко, зануритися у вир політичних протистоянь та, скажемо відверто, взятися за корабель, що тоне?

– Відповідь проста – захотілося змінити стару епоху на нову.

– Чи пам’ятаєте той момент, коли прийшло чітке розуміння того, що потрібно ставати до керма? Що стало основним мотивом?

– Скажу відверто – розумів, що змін не буде, якщо не ставати їх безпосереднім учасником, рушійною силою. А з наближенням старту виборчої кампанії все чіткіше розумів, що або ми так і котитимемось звичною колією, або змінимо курс.

– Як ваші рідні сприйняли ваше рішення?

– Без захвату. Застерігали, що буде важко. Хоча зараз найбільше підтримки я відчуваю саме від них. Вони є моїм надійним тилом. Тоді ж, в самому початку, беззастережну підтримку відчув від друзів. І нині вони теж поряд, готові підставити плече та активно долучаються до роботи. Саме ж рішення балотуватися стало в чомусь спонтанним, лише тоді, коли зрозумів, що не варто очікувати змін від когось з тодішніх опонентів. Пригадуєте, лунали обіцянки про нові обличчя, але потім з’явилися добре забуті старі?.. Нових не було… Байдуже на це дивитися, залишитися осторонь, я вже не зміг… І, відверто кажучи, достатньо сильної особистості я теж не бачив. Дійсно, як кажуть – якщо не я, то хто? Окремо ще хочу наголосити, що ніякого зиску для себе в нинішній посаді не вбачаю – людина я самодостатня, статки маю, щоб повністю забезпечити і себе, і своїх рідних. Тому радив би аргумент стосовно збагачення відмітати одразу. Я прийшов не для заробітків. Я хочу зробити все для того, аби громада жила достойно. Готовий вкладати і свої кошти, коли буде потреба.

– Ви ж так і робили вже напередодні новорічних свят, тільки чомусь забороняєте про це розповідати?..

– Так. Терміново треба було ремонтувати дороги, а часу та коштів не було. Ситуація вирішилася особистими внесками. Головне, що був результат на той момент, зроблено роботу.

– Що для Вас стало найважчим під час виборчих перегонів, а в чому, навпаки – Ви відчули перевагу перед суперниками?

– Найважчим моментом стали не зовсім чесні методи боротьби опонентів з нашою політичною силою – можливо ви знаєте, що під час виборчої кампанії був суд, нас намагалися таким чином прибрати. Але правда була на нашому боці. Тим паче, що ми йшли своїм шляхом, нікого зумисно не намагалися усунути, не намагалися очорнити суперників. Ми говорили лише за себе – що ми зможемо пообіцяти, зробити, виконати. В принципі, зараз просто почали виконувати обіцяне.

– Як ви сприймали всі ті плітки, які посилено розпускали ваші конкуренти? Чи намагалися спростовувати їх?

– Ні. А навіщо? Час – найкращий суддя всім словам і діям. І я впевнений, що незабаром всі це побачать. Звісно, я чув оті всі нісенітниці на кшталт «буде городи забирать, на себе оформлять»... Ніхто цього не збирався робити і не робитиме.

– Звісно, що біля успішної людини, біля переможця одразу опиняється багато друзів. Що вам допомагає відчути людину, сприймати все вірно?

– Мені достатньо поспілкуватися, щоб відчути сутність людини, її наміри. І, звісно, не останню роль відіграє професіоналізм. Якщо людина професіонал у своїй сфері, то абсолютно байдуже партійна приналежність, особисті вподобання тощо.

– Ви – серед небагатьох людей, які при виконанні Гімну тримають руку на серці. Знаючи про Вашу волонтерську діяльність – не показову та демонстративну, а істинну – хочеться почути, які ви емоції відчуваєте, коли чуєте Гімн?

– Відчуваю себе патріотом. Я б навіть сказав, що в якійсь мірі здоровий, поміркований націоналіст. Не бачу в цьому нічого поганого, бо свою країну потрібно усвідомлено любити. Не скажу, що так було завжди, але певні події, що відбуваються в країні змінили свідомість, сприйняття деяких речей та утвердили мене саме в таких поглядах.

– Минуло майже два місяці, як ви приступили до обов’язків голови Ананьївської ОТГ. Чи різниться Ваше враження до того, як ви обійняли цю посаду та після? Адже зараз багато речей Ви бачите зсередини, можете впливати на механізми їх вирішення, бачите ступінь руйнації… Не стало страшно від побаченого?

– Та ні, швидше навпаки – з’явився азарт. А тим паче, коли місцеві «критики» пророкували і те, що ми і тікатимемо від лавини поточних проблем, і проситимемо стару владу повернутися. Та ні, розчарую: ми з усім справимся, все нам вдасться зробити.

– До політики у Вас був величезний досвід праці в органах правопорядку. Також Ви створили сільськогосподарську фірму, якою успішно керували. Звісно, все це зараз відійшло і на першому плані – керівництво громадою. Можете зараз сказати, що складніше: працювати в поліції, керувати господарством чи очолити громаду? І чи наразі Вам стає у нагоді ваш попередній досвід – керівницький та правоохоронний?

– Авжеж, набутий досвід мені згодився. Не мав би досвіду в правоохоронних органах, в сільському господарстві, то було б важко. У мене є чітке розуміння усіх процесів, що відбуваються в громаді. Завдяки роботі в поліції я чудово знаю Ананьївщину та її жителів, гарно орієнтуюся в кожному селі, розумію, чим воно живе, його потреби. Про сферу сільського господарства теж маю чітку уяву – починаючи від посівної кампанії і завершуючи характеристиками різноманітних ґрунтів на території громади та їх можливостями. Звісно, не буду лукавити – важче тут, на посаді голови громади. Але нічого страшного не бачу.

– Чи є якісь політики чи, можливо, міські голови, за діяльністю яких Ви стежите?

– Так, мені подобається стиль керівництва Валерія Григораша в Березівці та Сергія Мазура в Балті.

– Юрію Сергійовичу, а який Ви як керівник – суворий, вимогливий, жорсткий чи поступливий?

– Вимогливий. Якщо все вдається, то я не суворий. Але можу бути й жорстким, якщо бачу, що людина не справляється. Хоча здається, що на перший погляд не виникає такого враження про мене.

– Хто Ви більше – політик чи господарник?

– Все ж господарник.

– Чого Ви не здатні пробачити людині?

– Обману.

– Як Вам працюється з новим депутатським корпусом, старостами?

– Відсотків на вісімдесят нинішній депутатський корпус оновлений. Наразі працювати відмінно, усіляка політика відсутня, вона ні на що не впливає. Немає, як раніше «хотєлок» у кожної групи і коаліції. Впевнено кажу, що депутати працюють, мов єдиний механізм. Зазначу, що і обласні депутати не втручаються в прийняття рішень. І так буде і надалі. Так, будемо звертатися по допомогу, але в життя громади нікому не дозволимо втручатися. Та і особисто я не дозволю, аби політика впливала на якісь життєво важливі питання в громаді.

– За яким принципом Ви обираєте людей у команду? Для Вас важливіші професійні чи особисті якості людини?

– Категорично і однозначно – професійні! Саме ці критерії і стали визначальними у підборі моєї нинішньої команди міської ради.

– Що вважаєте основними проблемами Ананьївщини, що заважає їй розвиватися?

– Зараз їй вже нічого не заважає. Потрібні фінанси. Буде проведено ревізію усього, передусім – земель. Визначимо, хто де не сплачує, або необґрунтовано занижена сплата. Все буде належним чином оформлюватися, щоб бюджет наповнювався. Будуть кошти – громада розвиватиметься, з"являться обласні субвенції, інвестори та спонсори. Я не кажу, що вже завтра ми будуватимемо тут заводи, але хоча б мінімально ми маємо підняти виробництво і економіку. І звісно, в першу чергу маємо подивитися де ми втрачаємо в себе під носом. Якщо проаналізувати, то гроші громада має і стане самодостатньою. Все у нас буде добре!

– На що Ви скерували першочергову увагу?

– На підборі команди, апарату, старост.

– Якими будуть пріоритети розвитку громади у 2021 році?

– Дороги, освітлення сіл, інтернет, благоустрій громади.

– Чи налаштовуватися на зміни сфері освіти?

– Так. Розумію, що майбутні рішення будуть в чомусь непопулярними та болючими, але треба розуміти, що це вимога часу. Ми йдемо до повноцінного функціонування опорних шкіл. Очікую, що за рік ми це зробимо. Нам від цього нікуди не дітися, тому потрібно з розумінням це сприймати.

– Чи визначили Ви особисто для себе якісь чинники, за якими за рік чи за п’ять будете визначати свою роботу?

– Ні, не визначав. Оцінку дають люди.

– В чому Ви вбачаєте основні джерела наповнення бюджету громади?

– Земля та залучення інвесторів. Зараз триває робота в цих напрямках.

– Чи є співпраця і розуміння з місцевими підприємцями, сільгоспвиробниками?

– Так, повна співпраця і взаєморозуміння. Втім, ми маємо цьому підтвердження – новорічні свята. Всі, до кого зверталися, відгукнулися і надали достатню кількість подарунків для дітей громади. Підприємці активно долучилися та допомогли

– Як Ви сприймаєте намагання вже звинуватити нову владу у відсутності доріг, тротуарів та робочих місць? Минуло мало часу, проте подібні закиди не лунають в бік «папєредніков», а чомусь – на адресу нинішнього керівництва…

– Останні десять років яскраво демонструють все те, що зроблено попереднім депутатським складом та керівництвом. Вірніше – не зроблено. Мали можливості, важелі впливу, були депутатами міського та районного рівнів, мали впливових друзів, але чомусь нічого не робили. Зараз раптом прокинулися і помітили ями на дорогах, знищені села, депресивний район, збіднілих жителів... А хто ж загнав у депресію Ананьївщину? Це ж питання не одного дня, навіть місяця. І зараз, замість того, аби долучитися до роботи, засукати рукави чи хоча б просто відійти і не заважати, лунають лише псевдопатріотичні заклики до боротьби, тицяють на свої ж «гріхи» та питають «Де? Коли?». Досить, «доборолися»… Тож як я можу сприймати намагання перекласти відповідальність на нас? Із сарказмом, іронією. Східна мудрість каже, що собака гавкає, а караван йде. Ми рухаємося у вірному напрямку і вже за цей короткий час, що при владі, встигли зробити більше хорошого і корисного, ніж наші «папєрєднікі». Від власного безсилля та заздрощів і починають вишукувати зачіпки та каламутити воду. Не варто на всі ці закиди звертати увагу, воно того не варте.

– Однією з основ місцевого самоврядування є комунальна власність. Чи слід найближчим часом жителям громади очікувати створення комунальних підприємств і яких саме, якого спрямування?

– Нових створювати ми точно не будемо. Нам вистачає вже створених. Лише збільшимо потужності та кадрові можливості.

– Чим Вам запам’ятається ще рік, що минув? Звісно, окрім виборів та ковіду.

– Зміни в громаді, зміна статусу району – це, мабуть, найбільші перетворення, що увійдуть в історію. Вони стали новим відліком нашої історії і саме ми нині її пишемо. Від нашого успіху залежить і успіх громади, успіх її жителів. А він буде – я у цьому твердо переконаний.

– Наша розмова відбувається в перші дні Нового року, напередодні Різдва, тому хочеться почути від Вас побажання – громаді, її жителям та, звісно, собі…

– Жителям передусім побажав би бути учасниками всіх подій, а не спостерігачами. Хай лунає критика, але справедлива і конструктивна. Тоді і мені, і моїй команді буде зрозуміло, чи вірним ми шляхом рухаємося. Успіх громади – це благополуччя її жителів, їх зручне і комфортне життя на території громади. І саме в нашій спільній, злагодженій роботі полягає благополуччя Ананьївщини. Хочу, щоб за цими гучними і красивими словами мої земляки побачили суть – нам не треба шукати розбіжності, а спільно працювати на своєму робочому місці, на своїй вулиці, в своєму селі. Ніхто, окрім нас не створить нормальних умов життя.

У ці світлі різдвяні дні хочу побажати, аби кожен ананьївець відчув тепло родини, аби стіл був щедрим та смачним. Хай добром і достатком повниться кожна оселя, хай щастя не покидає вашого дому і нашого рідного краю. І хай все буде гаразд!

– Дякую за розмову та у свою чергу бажаю Вам не втрачати бадьорості, аби усі Ваші плани та ідеї знайшли міцне підґрунтя і успішно втілилися! Здоров’я Вам та Вашим рідним і гарних свят!

Спілкувалася Вікторія Урбан