Нова мітла чи старий кінь: шанси України з президентом Тимошенко

Наскільки дієвою альтернативою правлінню Порошенка може стати президентство Юлії Тимошенко, чиї рейтинги невпинно ростуть вже який місяць поспіль?

Щоб відповісти на це питання, досить подивитися на людей, які з подачі Тимошенко стали політиками першої величини, які були їй опорою і захистом в різні періоди її політичної кар'єри.

Усі вони були не просто членами партії «Батьківщина». Вони були довіреними особами та найближчими соратниками Юлії Володимирівни. І вони досі належать до першого ешелону влади.

Арсен Аваков, глава МВС

У квітні 2010 року партактиву «Батьківщини» представили Арсена Авакова, нового члена партії і главу харківської обласної партійної організації.

Своїм найближчим соратником і членом політради своєї партії Юлія Тимошенко призначила людину, за якою на той час тягнувся чималий шлейф криміналу – від загадкових смертей його бізнес-партнерів до масштабних зловживань владою під час перебування на посаді голови Харківської області.

Можливо, воно було того варте, адже Аваков, який входив у топ-100 найбагатших людей України за версією журналу «Фокус» зі статком близько 300 млн доларів, міг відчутно поповнити партійну касу.

Самому ж новоспеченому партійному лідеру, навколо якого почало звужуватися кільце кримінальних справ, потрібна була підтримка «Батьківщини» з перспективою отримання депутатської недоторканності. Іншої можливості уникнути тривалого тюремного терміну у Авакова не було.

Пересидівши неблагополучний для себе час у сонячній Італії, він повернувся в Україну лише в 2012 році, коли в ході парламентських виборів отримав депутатський мандат, потрапивши в Раду за списками «Батьківщини».

На той час Аваков вже неабияк витратився – його статки не дотягували навіть до 100 млн доларів. І хто знає, як склалася б його доля далі, якби за допомогою Революції Гідності він не виліз на саму вершину системи.

Зараз респектабельний любитель розкішної італійської нерухомості, міністр внутрішніх справ активно поповнює суму своїх заощаджень, що ростуть, як на дріжджах.

Фактично в результаті прихильності Юлії Тимошенко, яка привела Авакова до Верховної Ради, наразі МВС і практично увесь силовий блок в країні очолює людина, якій не довіряють 75% українців. Мільйонер, який одним з перших почав переділ власності після втечі Януковича. Чиновник, який взяв під свій контроль значну частину фінансових потоків від контрабанди в зоні АТО.

Очоливши МВС, Аваков отримав доступ до архівів міністерства і напрацювань слідчих щодо топ-політиків. Сьогодні в його руках зосереджено найбільше зібрання компромату на всіх – від своїх нинішніх однопартійців по «Народному фронту» до заклятих друзів з БПП.

Тому Аваков як ніхто інший впевнено почуває себе на своєму місці, зібравши під своїм крилом переатестований «Беркут», врятованих від люстрації одіозних міліцейських генералів часів Януковича та контролюючи воєнізовані формування.

Здебільшого саме через це він плекає президентські амбіції, причому будь-яким зручним для себе способом – від можливості держперевороту до безпосереднього втручання в процес виборів.

Сергій Пашинський, глава парламентського комітету з нацбезпеки і оборони

У 2005 році вперше поряд з прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко з'явився радник – маленький метушливий чоловічок з невиразною мовою і постійно бігаючими очима за товстими лінзами окулярів. Звали радника Сергій Пашинський.

На той час за його плечима був арешт і кримінальна справа за розтрату 3,9 млн доларів і 1, 7 млн гривень на посаді заступника голови правління «Ощадбанку».

Пашинського звинувачували у шахрайстві та зловживанні службовим становищем, йому загрожував чималий тюремний термін з конфіскацією майна. Але справу цю йому вдалося залагодити.

Зараз напевно ніхто не знає, чим Юлії Тимошенко так припала до душі людина з педагогічною освітою, кримінальними нахилами і нестримною тягою до грошей. Але саме з її подачі кар'єра Пашинського стрімко пішла вгору.

На вимогу Тимошенко його призначили гендиректором держкомпанії «Укррезерв», але там він довго не протримався. На початку 2006 року Пашинського зі скандалом звільнили з посади. А ревізія його діяльності розкрила численні фінансові порушення на десятки мільйонів гривень.

І знову Пашинському загрожував чималий тюремний термін з конфіскацією, але на допомогу прийшла Тимошенко: він став недоторканним народним депутатом від «Батьківщини», пройшовши в парламент з подачі лідера партії.

Заповзятливий екс-радник прем'єра швидко просунувся по ієрархічній драбині, ставши главою житомирської обласної партійної організації, а до 2012 року замкнув на собі всі фінансові потоки партії, фактично перетворившись на партійного касира.

Попри арешт Тимошенко, справи у нього йшли непогано, хоча звиклому до сум із шістьма нулями Пашинському хотілося більшого. Тож не дивно, що в прагненні до вершин влади і доступу до державних фінансових ресурсів він сплив на сцені Майдану в 2014-му.

Це його мало не розірвав натовп, коли він намагався вивезти з центру Києва снайпера з гвинтівкою, який, за однією з версій, спровокував розстріл мітингувальників.

Це він наполягав не реагувати на захоплення Криму і військове вторгнення Росії на Донбас, аби не втратити владу, що дивом звалилася йому на голову.

Це він у ролі в.о. глави Адміністрації президента першим ділом після втечі Януковича гарячково кинувся освоювати активи «Сім'ї». І, з урахуванням загадкового зникнення конфіскованого палива Сергія Курченка загалом на мільярд гривень, «освоєння» йому успішно вдалося.

І це не рахуючи численних рейдерських захоплень, за якими стояв він і його підручні. Водночас, за даними джерела інтернет-видання UA1, Тимошенко досі заперечує можливість причетності Пашинського до рейдерства. За її словами, він на таке не здатен.

Зараз цей респектабельний мільйонер, що потрапив у владу з подачі Тимошенко, успішно заробляє на тіньових схемах закупівель для армії, контролюючи діяльність оборонного комплексу.

Він відчуває свою повну безкарність. Підстрелив людину? Справу успішно залагодили. Провернув чергову схему і заробив на закупівлі для Міноборони? Все, тепер журналістам, які написали про це, буде непереливки. І взагалі: кожен, хто говорить про Пашинського та його діяльність у негативному ключі, є агентом Кремля.

Олександр Турчинов, секретар РНБО

У 1999 році на уламках партії «Громада», яку було створено звинуваченим у корупції прем'єром Павлом Лазаренком, сформувалася нова партійна структура «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко.

Її заступником став колишній полум'яний комсомолець (заввідділом агітації і пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу під керівництвом Сергія Тігіпка), екс-радник прем'єра Леоніда Кучми і на той час пастор баптистської церкви Олександр Турчинов.

З тих пір аж до 2014 року нинішній доларовий мільйонер і секретар Ради з нацбезпеки і оборони Турчинов був правою рукою Тимошенко і сірим кардиналом "Батьківщини".

За часів Помаранчевої революції саме Турчинов займався всіма фінансовими питаннями революційного штабу. Примітно, що після перемоги першого Майдану російський олігарх Борис Березовський зажадав звіту від лідерів, що прийшли до влади, про долю майже 23 млн доларів, які він перерахував «на розвиток демократії в Україні», фактично профінансувавши революцію. Але відповіді фінансист так і не отримав і навіть змушений був скаржитися до Високого суду Лондона.

Безпосередньо на Турчинову та його кар'єрі цей скандал не позначився. З незворушним виглядом глибоко віруючої людини він з подачі лідера БЮТ двічі ставав народним депутатом і займав високі державні пости.

Як і переважна більшість соратників Юлії Тимошенко, Турчинов не раз опинявся під слідством. Наприклад, його прізвище фігурувало у справі про пов'язаний з «Батьківщиною» конвертаційний центр і незаконне прослуховування телефонів під час перебування його на посаді глави СБУ. Втім, до арешту справа ніколи не доходила.

Так би й залишався Турчинов тінню Тимошенко, якби не її арешт і тюремне ув'язнення. В цей час він тісно співпрацює з лідером «Фронту змін» Арсенієм Яценюком, який влився в «Батьківщину», – ще одним усвідомленим вибором Юлії Володимирівни.

У результаті в серпні 2014-го перед парламентськими виборами Турчинов голосно грюкнув дверима, вийшовши з «Батьківщини» через те, що Яценюку і його групі Тимошенко не захотіла гарантувати високі посади в керівництві країни. А Турчинов раптом якось прив’язався до цих людей.

Якби не це непорозуміння, Яценюк і його найближче оточення – Арсен Аваков, Андрій Парубій, Сергій Пашинський, Павло Петренко, Максим Бурбак – та й сам Турчинов, якого підозрюють у здачі Криму, донині були б кращими друзями Юлії Тимошенко.

Олег Ляшко, лідер «Радикальної партії»

У 2006 році завдяки Юлії Тимошенко до Верховної Ради за списками «Батьківщини» потрапив двічі судимий Олег Ляшко. Перший раз він опинився за ґратами за розкрадання державного майна, привласнення влади і підробку документів. Другий раз отримав два роки умовно за наклеп.

Чотири роки він був полум'яним БЮТівцем, поки не засвоїв правила гри і заробітку в стінах Верховної Ради, почавши голосувати в унісон з «регіоналами», не звертаючи уваги на партійну дисципліну.

Одразу ж після цього у ЗМІ з'явилося скандальне відео із зізнаннями Ляшка в нетрадиційній сексуальній орієнтації. До речі, у поширенні відео сам Ляшко звинувачував серед інших і Олександра Турчинова.

Як би там не було, восени 2010 року нинішнього «радикала» зі скандалом виключили з БЮТ, і він відправився в автономне політичне плавання. Яке на сьогодні принесло йому багатомільйонні статки.

Щоправда, походження десятків мільйонів гривень на рахунках і готівкою, а також нерухомості й автомобілів Ляшко пояснити не може, якщо не брати до уваги його розповіді про півмільйонні виграші в лотерею. Тому НАБУ й проводить розслідування можливого незаконного збагачення нардепа, діяльність якого пов'язують з інтересами Ріната Ахметова і Сергія Льовочкіна.

Крім перерахованих вище топів у різний час з подачі Юлії Тимошенко в політику прийшли і менш помітні, проте не менш одіозні персонажі. Чого, наприклад, вартує Віктор Лозинський, який по-звірячому вбив селянина, що забрів у його володіння.

Чи один з нинішніх ідеологів Адміністрації президента Віктор Уколов, який потрапив у скандал з розбещенням дітей у таборі «Артек» – своєю політкар'єрою він зобов'язаний саме Тимошенко.

Також мало хто пам'ятає, що шанувальниця елітного одягу, дорогої нерухомості та розкішного відпочинку, «жінка третього тисячоліття» Ірина Луценко вперше зручно влаштувалася у кріслі народного депутата саме на запрошення Юлії Тимошенко. Лідер «Батьківщини» запропонувала дружині «політв'язня» свою підтримку, коли Юрій Луценко шив рукавиці у виправній колонії.

Своїм перебуванням у Верховній Раді до 2014 року зобов'язаний Тимошенко і любитель контрабанди Геннадій Москаль, який на тлі стрімко лисіючих карпатських гір з усією відповідальністю заявляє, що вирубку лісу в Закарпатті повністю зупинено.

Ці та ще десятки одіозних персонажів, у минулому пов'язаних з Тимошенко, досі перебувають на всіх рівнях влади, використовуючи свої посади, зв'язки та вплив для забезпечення власного добробуту. Причому будь-якими методами і на будь-яких умовах.

Саме тому, відчувши зростаючий потенціал Тимошенко на майбутніх президентських виборах, вони безсоромно підуть до лідера «Батьківщини» з покаянням, мовляв, прости, біс поплутав. І з великою ймовірністю Тимошенко їм у такій милості не відмовить.

А хто ж захоче втратити можливість, наприклад, взяти в союзники людину, у якої є грандіозний архів компромату, вплив на силовиків і гроші? Ось і просочується інформація про зустрічі Авакова і Тимошенко з коментарями юлеботів у стилі «ну так, мерзотник, але є й гірші».

Або хто відмовить куратору воєнпрому Пашинському, здатному на самій лише закупівлі для армії «підняти» десятки мільйонів гривень? Хто краще за баптистського пастора організує передвиборчий штаб? Хто результативніше за нинішніх ідеологів Банкової Олега Медведєва і Тараса Березовця, які вже працювали на Тимошенко, забезпечить інформаційні потоки про супердосягнення нового лідера?

Тому в «Батьківщині» й визнають, що зараз до лідера партії ходить багато хто, переговори ведуться з усіма.

Понад те, навіть непримиренні на людях Тимошенко і Порошенко періодично контактують безпосередньо або через довірених осіб. Не далі як цьогоріч узимку Юлія Володимирівна провела цілу годину в кабінеті Петра Олексійовича.

За даними її прес-служби, приводом для зустрічі став склад Центрвиборчкому. А згідно з інформацією, що просочилася в ЗМІ, розмова стосувалася й інших тем, які обидва співрозмовники домовилися не виносити на загальне обговорення.

Підтверджують подібні контакти між «непримиренними ворогами» й свідоцтва нардепа-втікача Олександра Онищенка. Він стверджує, що був посередником між президентом і лідером «Батьківщини» в питаннях забезпечення потрібної кількості голосів за ініційовані владою законопроекти. Також обговорювалися призначення на державні посади та розподіл сфер впливу. Й усі ці питання вирішувалися шляхом щедрої грошової винагороди.

Нові обличчя? Нова політика і нові методи керування країною? Їм нізвідки взятися ні у Тимошенко, яка як політик сформована старою, але справно діючою за нинішнього керівництва системою, ні у її соратників – ким вона себе оточувала раніше, ми бачимо. І наразі ніщо не свідчить про те, що в майбутньому Юлія Володимирівна кардинально змінить методи підбору персоналу та соратників.

Источник