июл 2013
Обдурити не вдалося і не вдасться
Чимало добрих справ на рахунку благодійного Фонду Фурсіна. Сотні, а вже, мабуть, і тисячі людей вдячні своєму обранцю та співробітникам Фонду за допомогу. Але ця історія - інша, неприємна. Ми вирішили розповісти її задля попередження тим, хто намагатиметься отримати користь, прикриваючись добрими намірами.
Починалося все якнайкраще. З чистим серцем та щирими намірами клопоталася Рада ветеранів Ананьївського району про учасника Великої Вітчизняної Миколу М. (з етичних міркувань обмежуємося літерою). 87-річний ветеран, чий бойовий шлях проліг через територію кількох держав, а завершився в самій нацистській столиці, вже вісім років прикутий до ліжка важкою хворобою. Він конче потребує ортопедичного ліжка. Опікунська Рада рекомендувала Правлінню Фонду надати допомогу. Іван Геннадійович, вислухавши цю історію на особистому прийомі, прийняв її близько до серця. На придбання ортопедичного ліжка та відповідного матрацу було виділено 5000 гривень - максимальна сума, яку згідно з Положенням має право виділити Фонд.
Олексій Довженко, який курирує роботу Фонду в Ананьївському районі, розповідає, що він переглянув десятки варіантів, перш ніж, після порад фахівців, було обрано ортопедичне ліжко і матрац за ціною 4800 грн. Вони були привезені в Ананьїв і доставлені за призначенням ...
На цьому можна було б поставити крапку і порадіти за престарілого ветерана, якому подібне лікувальне обладнання могло, як мінімум, полегшити страждання. Але - не так сталося, як гадалося. Абсолютно несподівано для благодійників сім'я ветерана зустріла подарунок різко негативно.
Спершу було заявлено, що нове ліжко не поміститься в кімнаті, де лежить хворий. Хоча ця кімната досить простора. Потім родичі поскаржилися, що, мовляв, ліжко для дідуся занадто високе, але треба розуміти, що таке обладнання має зазвичай стандартні параметри. Ще не сподобався матрац, проте пропозиція поміняти його також не знайшла розуміння ...
Як не старалися Олексій Довженко і начальник районного управління соціального захисту населення Людмила Светлицька, але всі їхні аргументи і пропозиції наштовхувалися на неприйняття. За більш ніж півтора роки діяльності Фонду Фурсіна це перший випадок, коли люди фактично відмовлялися від допомоги, яка була конче потрібна.
Що ж сталося? - запитає, напевно, заінтригований читач. Повинна ж бути якась серйозна причина для подібної реакції. Адже, що не кажи, а п'ять тисяч гривень - сума вагома, тим більше для небагатого сімейства.
Причина і справді є. Але зовсім не та, яку може уявити людина з нормальною фантазією.
А справа в тому, що незадовго до того, як було отримане ліжко, до Фонду принесли рахунок з місцевого меблевого магазину, виписаний на ім'я ... хворого ветерана. У цьому рахунку фігурували: ліжко "Емілія" (3100 грн), матрац "Акцент-2" (1650 грн) і дві ортопедичні подушки (1200 грн). Загальна сума становила 5950 грн. Судячи з усього, саме такі меблі сім'я М. визнала необхідними для свого старійшини. Сума, як бачите, майже на тисячу гривень перевищує гранично допустиму за умовами Фонду. Але, врештірешт, коли мова йде про речі життєво важливі для хворої людини, тим більше, такої заслуженої, завжди можна знайти варіанти. Бентежить інше. А саме - ціни, які виставлені в рахунку меблевого магазину.
Якщо зайти в Інтернет і зробити невелику "прогулянку" по відповідним сайтам, то ці ціни здадуться, м'яко кажучи, перебільшеними.
Почнемо з ортопедичних подушок. 600 гривень за одну подушку - це практично "стеля". Середня ціна якісної подушки, що має всі необхідні властивості, - в районі 300-400 грн.
Ще цікавіша історія з матрацом. Цитую мовою оригіналу: "Двухсторонний матрац "Акцент-2" является идеальным решением для тех, кто ищет хорошее качество по доступной цене". "Доступна ціна" - 732 грн. А найдорожчий з матраців такого виду коштує 1475 грн. Нагадаймо, матрац "Акцент-2" з рахунку меблевого магазину - 1650 грн.
Однак і це - "квіточки" порівняно з ліжком "Емілія". Бо "Емілія"; - це:
варіант 1: "Широкая двуспапьная кровать", которая создает "неповторимую атмосферу комфорта, способствующую отдыху и восстановлению сил";. Ціна - 1690 грн.
варіант 2: "В производстве кровати используются только высококачественные материалы лучших мировых брендов! Особую грацию кровати придают узорные фасады". Ціна - від 1985 грн (старий дуб) до 2322 грн (клен і перламутр).
Є ще чимало пропозицій, аж до найрозкішнішого ліжка, котре коштує 2805 грн. Аж ніяк не 3100!
Ну, хто мені пояснить, навіщо тяжкохворій людині потрібне перламутрове ліжко з візерунковими фасадами, до того ж ще і двоспальне?!
І чому магазин районного центру виставляє ціни, які вищі, ніж у столиці?!
Більше того, якщо порівняти розміри двох ліжок - ортопедичного, яке придбали співробітники Фонду, зі згаданою "Емілією", виникає ще кілька питань.
Пам'ятаєте, родичі скаржилися на те, що ортопедичне ліжко завелике для кімнати хворого, а також занадто високе для нього? Так от, розміри обох ліжок практично однакові, зате "Емілія" майже вдвічі вища!
Мимоволі починаєш думати, - каже Олексій Довженко, - що не так про ветерана піклуються його родичі, скільки про себе.
Йому, людині, яка витратила стільки часу і енергії, щоб зробити добру справу для учасника війни, особливо прикро те, що відбувається. Тим більше, що ліжко, яке їм начебто не підходить, сімейство М. не хоче віддавати. Хоча, як неважко зрозуміти, знайдеться чимало ветеранів, яким воно дуже б знадобилося.
Ця історія буде для нас уроком, - вважає директор благодійного Фонду Фурсіна Артем Стогній. - Але я хочу заявити: нехай ніхто не сподівається, що йому вдасться обдурити наш Фонд, і під виглядом допомоги нужденним отримати якусь вигоду для себе.
Олександр Галяс.