Ананьїв кримінальний. 20-ті роки минулого століття

Ананьїв кримінальний.20 роки…

На початку 20-х років після закінчення громадянської війни практично вся Одещина стала суцільною “великою дорогою”. Бандити контролювали майже всі всі шляхи і грабували , як кажуть, кожну другу підводу. Напади здійснювались навіть на поїзди та невеличкі містечка

  Проти бандитів було кинуто великі військові частини, міліція перейшла на казарменне становище. Почалась справжня війна проти бандитів з “великої дороги”, котрих було дуже багато в Одеській області та зокрема на Ананьївщині. Ці банди грабували цілі хутора та села, каравани з продуктами,”виставляли” сейфи касс та пошт, вбивали міліціонерів та простих громадян, навіть займали невеличкі містечка. Вони буквально наводили жах на жителів всієї Одещини.

Тоді бандити були здебільшого на конях, озброєні гвинтівками, гранатами та кулеметами. В Одеській губернії тільки за травень 1921 року було зафіксовано 33 убивства, 40 озброєних нападів, біля 1000 крадіжок та грабунків.

Один з самих відомих отаманів 1921-1922 років в наших краях був Семен Заболотний, кадровий військовий котрий пройшов першу світову війну, дослужившись до прапорщика, а в радянські часи працював дрібним службовцем Балтського повіту. Маючи великі організаторські здібності,він самотужки створив бойовий загін під назвою “Савраньська сотня” Подольського Коша “Вільних козаків”. Заболотний нікому не підкорявся, користувався довірою бандитів і був практично господарем півночі Одещини. В лавах його загону було до 3000 озброєних людей. Неодноразово він здійснював нальоти як на Ананьїв, так і на Бірзулу, Балту.

На Ананьївщині “працювали” банди Курапло, Деревига, Голенко. Але особливо докучала Ананьїву та району банда отамана Кошевого, котра налічуючи в свому складі біля 300 вершників і здійснювала рейди, грабуючи єврейські квартали нашого міста. Рятуючись від бандитів,ананьївські євреї навіть прорили під своїми садибами підземні ходи, котрі з центру міста виводили аж до річки Тілігул.

Загалом - антисемитизм був в честі у бандитів 1921-1922 років. Особливо страждали від погромів такі маленькі єврейскі містечка яким був і Ананьїв. У зв язку з цими погромами у містечках навіть була створена створювалась єврейська самооборона, котра пізніше була розформована радянською владою.

“Загулювала” в наших краях і банда отамана Гулько, котра захопивши містечко Криве Озеро та вбивши голову ревкома зібрала неабиякі військові сили та здійснила напад на Ананьїв.

1922 рік. Рік розгрому селянських повстань та бандитизма на Україні. Тоді було спіймано та знешкоджено атаманів Заболотного, Орлика, Рака, Золотого, Зуба, Бабія, Лихо, Вовка. Єдиною можливістю вижити в ті роки для багатьох селян був пошук роботи у Одесі. Тоді в одному з найбільш кримінальних районів Одеси Бугаївці зявилась селянська банда Тихого, котрий при вів за собою 8 селянських хлопців з Ананьївського району з обрізами з і почав встанавлювати свої порядки в Одесі. Поступово до них приєднались ще 5 ананьївців. Ця банда здійснювала грабунки як окремих громадян, так і цілих промислових підприємств Одеси і вважалась особливо небезпечною..

В один з днів біля одеських каменоломень відбулась перестрілка загону одесього ЧК з бандою Тихого. Трьох ананьївських бандитів було убито на місці, а двох було заарештовано і вони почали давати показання в цілому про банду.

Бійці ЧК вийшли на “малину” Тихого, де було захоплено ще четверо бандитів разом з їх главарем. Так було покінчено з відомою в Одесі бандою селян- ананьївців, котрою керував відомий ще з дореволюційних часів ананьївський конокрад Тихий-Заклунний.

А весною 1920 року в Тірасполі повстав радянський Чорноморський полк. Повстанці вийшли з Тирасполя і з часом захопили Ананьїв. На 5 днів в місті командир полка А.Пшеник оголосив себе диктатором Ананьїва, у місті була дозволена вільна торгівля, пройшов селянський вільний зїзд. Злочинців, котрі користуючись безладом, втікли з Ананьївської в язниці, повернули на нари. Але протрималось диктаторство Пшеника в Ананьєві недовго і вони вимушені були відступити на північ, де обєднались з частинами Тютюника.

В квітні 1921 року на Одещині відбувся зїзд атаманів банд, котрі розробили свій власний план

обєднання та взаємодії. Банди Іванова, Хмари, Лихо, Гризло контролювали північ Одеської області в тому числі й Ананьїв.

Відомо,що у вересні 1921 року через румунську границю перейшли загони Бориса Савенкова, котрі називали себе “Союз захисників Батьківщини та свободи” та декілька сот петлюрівців. Вони здійснювали рейди по районам Одеської області та діяли разом з атаманами Романом Бабієм та Демяном Кушніром. В цей же час діяли банди “махновця” Попова, Вовка, Нечипоренко, Стародуба, Кошевого, Заболотного, Бойко, Цуркана, Янчука. Ці банди здійснювали грабунки,нападали на волосні в язниці та звільнювали арештованих, повнюючи ними свої ряди, убивали чекістів та радянських держслужбовців.

Але в кінці 1924 року бандитизм по всій Україні був майже ліквідований, залишилися бандити, котрі працювали поодинці. Про них – в слідуючий раз.

Починаючи цей розділ - ми не претендуємо на повну історичну обєктивність, бо всі матеріали на цю «слизьку» тему були засекречені і в архіви добратись було практично неможливо. Тому інформація котрою ми користуємось є загальнодоступною і надана в частково к книгах професора Файтельберга-Бланка та Шестаченко В.В, частина з інших джерел. Кому цікаво – читайте.

А загалом - наша рубріка має намір вперше охопити тему кримінального Ананьїва аж до сучасності.

Тому – уважно слідкуйте….

Володимир Сєдов